День Соборності, який щорічно святкується в Україні 22 січня, символізує прагнення українців до єдності та свободи. Це свято засвідчує, що немає розподілу на Східну чи Західну, Південну чи Північну Україну, а є лише одна єдина незалежна, суверенна, соборна й демократична держава і ми – один та єдиний народ!

Підтвердженням незламної гідності, самоповаги, порозуміння й глибокої віри у гідне майбутнє рідної Батьківщини було проведення учнями гуртожитку уроку соборності «Єдина духом Україна».

Новий рік вже на порозі! Пора приступати до створення святкового новорічного настрою, прикрасивши кімнати гуртожитку та свого будинку. Для того, щоб декорувати кімнати, не обов’язково купувати іграшки. Для цього достатньо зробити кілька гарних виробів на новий рік своїми руками. Найцікавіші роботи можна подарувати як сувенір.

Для створення новорічного настрою учні охоче взяли участь у майстер-класі «Новорічні прикраси», проявили свої творчі здібності, фантазію.

То ж щиро вітаємо всіх з Новим роком!

Хай цей Новий рік буде схожий на диво,

Щоб кожен день жилося радісно й щасливо!

Щороку, за ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я, 1 грудня відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Цей день започатковано з метою підвищення обізнаності про епідемію СНІДу, викликаної поширенням ВІЛ-інфекції, а також, як день пам’яті жертв цього захворювання. Учні гуртожитку підвищили рівень інформованості й освіченості із проблеми ВІЛ/СНІДу під час проведення уроку-застереження «Перекреслене життя».

День незалежности 15.09.2021

Щорічно, 21 листопада, в Україні відзначають День Гідності та Свободи. Цей день встановлено Указом Президента України Петра Порошенка від 13 листопада 2014 року, з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного та майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року-лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору.

Гідність, за визначенням, – це поняття моральної свідомості, яка виражає уявлення про цінність усякої людини, як моральної особистості, а також категорія етики, яка означає особливе моральне ставлення людини до самої себе, і ставлення до неї з боку суспільства, у якому визнається цінність особистості. Поняття гідності вживається в законодавствах багатьох країн та в міжнародному праві, зокрема, у Цивільному кодексі зазначено, що гідність визнано особистим немайновим благом (201-ша стаття); задекларовано право на повагу і недоторканність «гідності та честі» фізичних осіб (пункти 1, 2 297-ї статті); зафіксовано право фізичних осіб звернутися до суду з позовом про захист їх гідності та честі (третій пункт 297-ї статті); приниження честі та гідності фізичної особи визнано моральною шкодою, яка підлягає відшкодуванню (23-тя стаття).

Боротьба за людську та національну гідність громадян України розпочалася в ніч з 30 листопада на 1 грудня 2013 року коли за наказом українського режиму протестувальників на Майдані розганяв спеціальний підрозділ «Беркут». З цієї ночі Майдан перетворився на Єврореволюцію – боротьбу за гідне життя українців.

Ми - українці - свідомий і відповідальний народ, здатний відстоювати свій вибір. Ми подали історичний приклад того, як солідарність, братерство і взаємоповага між сотнями тисяч людей згуртовує їх довкола спільної мети. Український народ відчув потребу в єднанні, повірив у своє майбутнє і довів, що у нації, яка вийшла на Майдан і заявила, що спроможна на захист своєї свободи, є велике серце і високий дух.

Революція Гідності кардинально змінила напрямок розвитку держави та суспільства, згуртувала свідомих, зрілих громадян - справжніх патріотів Батьківщини. Але шанс на зміни дістався нам дорогою ціною - ціною людських втрат. Вічною раною на серці кожного українця буде пам'ять про героїв Небесної Сотні та воїнів АТО, кожен з яких віддав за свої переконання найвищу ціну власне життя.

Революція відбулася не лише в політичному житті країни. Передовсім вона відбулася у нас самих, у нашій свідомості. За словами Президента Петра Порошенка «Україна – те територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був святом свободи, і революція 2013 року, Революція гідності. це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи».

Ми різні, але Свобода та Гідність нас об'єднують і ми вільні творити своє майбутнє.

Рекомендую переглянути відео, створене Міністерством культури та інформаційної політики

“1939–1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо”

Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства, в якій загинуло від 50 до 85 мільйонів людей. Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. Та війна стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського і радянського, які ставили геополітичні інтереси вище прав і свобод людини. Крім того, слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів. Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції і зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати упродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі й боролися проти тоталітарних режимів. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Ми добре знаємо ціну війни, тому плекаємо мир.

Друга світова війна – глобальний військовий конфлікт в історії Землі та причина найбільших трагедій ХХ століття. У війні взяли участь 80 % людства, бойові дії велися у 2/3 існуючих на той момент держав. Війна розпочалася 1 вересня 1939 року із вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі, а завершилася 2 вересня 1945-го беззастережною капітуляцією Японії. Під час війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства, а також уперше і востаннє використана атомна зброя. До армій ворожих сторін було залучено понад 110 мільйонів солдатів, загальні втрати військових та цивільного населення складають від 50 до 85 мільйонів осіб.

Після перемоги над нацистською Німеччиною 8 травня 1945 року СРСР приєднався до війни проти Японії. Беззастережна капітуляція Японії 2 вересня 1945-го означала завершення Другої світової війни, але окремі військові конфлікти, породжені нею, точилися ще кілька років. Організований спротив радянській владі на Західній Україні тривав до 1954 року, а окремі сутички – до 1960-х. Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом і союзниками Німеччини. На боці Об’єднаних Націй воювали українці у складі армій Великої Британії та Канади, Польщі, СРСР, США і Франції, а також визвольного руху в самій Україні (УПА) – разом понад 7 мільйонів осіб.

Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. За Україну воювали дві тоталітарні системи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя. Кожна сторона протистояння на українських землях намагалася продемонструвати прихильність до українства, але єдиним справді українським суб’єктом у роки війни був визвольний рух – передовсім, Українська повстанська армія. З різних причин на німецькому боці воювало до 250 тисяч українців і до 50 тисяч було мобілізовано до армій союзників Третього Райху.

Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок війни. Найтяжчі – демографічні. Війна й окупація призвели до різкого, катастрофічного зменшення кількості населення, значних деформацій у його національному, статевому, віковому та професійному складі.

Демографічні зміни такого характеру відбулися внаслідок взаємодії багатьох чинників: мобілізації значної частини чоловічого населення та їх масової загибелі; депортацій 1939–1941 та 1943–1945 років; загибелі мирного населення на теренах воєнних дій; евакуації у тилові регіони СРСР на початку війни; масового знищення нацистами та їхніми союзниками значної кількості військовополонених і цивільного населення; депортацій працездатного населення на примусові роботи до Німеччини; жорстокого протистояння сил руху опору в німецькому тилу; високої смертності під час окупації від голоду та хвороб; значного зменшення народжуваності тощо. Сукупні демографічні втрати українців і громадян України інших національностей упродовж 1939–1945 років наразі оцінюються у понад вісім мільйонів осіб. За підрахунками вчених, Центральна, Південна та Східна Україна втратила 30% населення, Галичина – 22%, Волинь і Полісся – 12%. Для поповнення демографічних втрат воєнного періоду республіці знадобилося близько 25 років. Водночас Друга світова війна повністю змінила етнічне обличчя українського суспільства. З України практично зникли такі національні меншини як німці, кримські татари, українські євреї. Натомість кількість росіян із довоєнних 4 мільйонів за перше повоєнне десятиліття зросла до 7 мільйонів осіб. Внаслідок війни змінився також етнічний баланс населення українських міст. У містах Сходу та Півдня України посилився й укріпився російський елемент, натомість у містах і містечках Центральної України українці стали домінуючим етносом після винищення нацистами євреїв, а на Західній Україні українці замінили в містах репатрійованих поляків, румунів, чехів, угорців і знищених євреїв. Суперечливими є статистичні дані щодо матеріальних збитків України внаслідок Другої світової війни. Зокрема, за повоєнними підрахунками, було зруйновано майже 700 українських міст і 28 тисяч сіл, спалено близько 320 тисяч господарств. Україна в результаті Другої світової війни зазнала матеріальних втрат у розмірі понад 45 % від збитку усього СРСР. З метою створення могутнього військово-промислового потенціалу на сході СРСР під гаслом “Все для фронту! Все для перемоги!” більшовики вивезли з України 550 промислових підприємств, майно і худобу тисяч колгоспів, радгоспів, МТС, десятки наукових і навчальних закладів, осередків культури, історичні цінності. Виїхало майже 3,5 мільйона жителів республіки. У підсумкових звітах Надзвичайної державної комісії зі встановлення і розслідування злодіянь німецько- фашистських загарбників і заподіяних ними збитків громадянам, колгоспам, громадським організаціям, державним підприємствам СРСР на території УРСР у результаті війни у 1946 році була офіційно оприлюднена цифра у 285 мільярдів карбованців. Згодом, у зведених даних щодо матеріальних втрат, яких зазнала Українська РСР станом на 1 квітня 1945 року зазначено цифру у 353 422 мільярди карбованців. Сучасними дослідниками (Інститут історії НАН України) збитки України, отримані внаслідок війни, оцінюються в понад 450 мільярдів.

За матеріалами Українського інституту національної пам’яті Про події та життя під час війни на Ічнянщині ви можете ознайомитися на сайт Ічнянської міської ради за посиланням ichniarada.org.ua › history › vvv

(Опубліковано : 28 Січня 2020 р.)

Завантажити

Вшанування учасників АТО та вдосконалення національно-патріотичного виховання молоді (з досвіду виховної роботи)

У сучасних суспільно-політичних умовах, коли Україна ціною життя своїх Героїв, зусиллями українських військових, добровольців, волонтерів відстоює свободу і територіальну цілісність, пріоритетного значення набуває патріотичне виховання учнівської молоді.

Завантажити (pdf)

НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ виховання дітей та молоді

Завантажити презентацію (pptx)

В цей день ми вклоняємося подвигу тих, хто віддав своє життя в ім’я свободи України

З моменту появи перших цивілізацій і по сьогоднішній день люди безперервно воюють. Тобто, у світі практично не було такого моменту, щоб десь не проходили війни. Більш того, в різних куточках нашої планети періодично спалахують неймовірно масштабні військові конфлікти, які забирають життя тисяч людей зі всього світу. І хоча люди і всілякі організації намагаються боротися з війною, але військові дії не припиняються.

Необхідність мати сильну і готову армію відчули на собі багато країн світу, в тому числі і Україна. Ослаблена українська армія почала своє відновлення. Держава витрачає на це величезні гроші, але це необхідний крок, щоб забезпечити єдність і незалежність країни. Зараз престиж в армії зростає з кожним днем. Традиційно в цей день ми вшановуємо всіх військових. І сьогодні особливо щиро і глибоко вдячні їм. Нині, коли українська армія доводить вірність Батьківщині, захищаючи її рубежі і свій народ, це свято стало символом справжньої мужності, героїзму і відваги.

В цей день ми вклоняємося подвигу тих, хто віддав своє життя в ім’я свободи України, мужньо захищаючи рідну землю, та всім, хто несе військову службу в зоні АТО, за відданість українському народу, незламну силу волі та безстрашність.

Бажаємо всім захисникам України бути гідними синами своєї Батьківщини, з честю захищати рідну землю, міцного здоров’я, віри в силу нашої України та скорішої перемоги! Миру Вам і Вашим родинам!

До Дня Збройних Сил України в ліцеї проводилася фотовиставка «Солдат, який мене захищає». Учні ліцею поділилися світлинами зі своїми рідними, друзями, які не вагаючись пішли захищати свою країну. Серед військових української армії значна кількість і випускників ліцею, якими можна гордитися.

Борюсь за тебе, Україно,
За кожен твій козацький чуб,
За мову славну солов’їну,
За славен прапор, за тризуб.
За вишиванку в житнім полі,
За ніжну посмішку дівчат,
За вишні , липи, за тополі,
За дідусів і за внучат.
За те, що вітер ріже кручі,
За те, що хвилі рве Дніпро,
За те, що терни злі й колючі
В кров викарбовують тавро.
Борюсь за хліб, повітря, воду,
За шкварку, чарку, за пиріг,
За наречених дивну вроду,
За перші кроки за поріг.
Борюсь за всіх, за кожну душу
З глибин епох у вир орбіт
І в тій борні я гори зрушу,
Бо то насправді – мій обіт.
Клянусь борнею, Україно,
Як син, як воїн, чоловік –
Тобі служитиму уклінно
Допоки на землі мій вік.
В. Ковтун

Фотовиставка «Солдат, який мене захищає»

Фотовиставка «Солдат, який мене захищає» Фотовиставка «Солдат, який мене захищає» Фотовиставка «Солдат, який мене захищає» Фотовиставка «Солдат, який мене захищає» Фотовиставка «Солдат, який мене захищає»