Урок Спецтехнологія групи 19.31 ЛХБА

(Опубліковано : 23 04 2020 р.)

Завантажити

(Опубліковано : 23 04 2020 р.)

Завантажити

(Опубліковано : 23 04 2020 р.)

Завантажити

(Опубліковано : 21 04 2020 р.)

Завантажити

(Опубліковано : 14 04 2020 р.)

Завантажити

(Опубліковано : 14 04 2020 р.)

Завантажити

(Опубліковано : 03 04 2020 р.)

Завантажити

(Опубліковано : 31 03 2020 р.)

Завантажити

(Опубліковано : 31 03 2020 р.)

Завантажити

(Опубліковано : 24 03 2020 р.)

Завантажити

ЛЕКЦІЯ. Поглинальна здатність ґрунту

Накопичення в ґрунті елементів живлення рослин пов’язано з його поглинаючою здатністю. Під поглинаючою здатністю ґрунту розуміти його здатність поглинати рідини, гази, сольові розчини і утримувати тверді частинки, а також живі мікроорганізми. Поглинальні процеси обумовлені переважно тонкодисперсною частиною ґрунту і особливо колоїдами, вміст яких не перевищує 30% ґрунтової маси, але вплив їх на властивості і рівень родючості ґрунту надзвичайно великий.

Поглинальна здатність ґрунту – це властивість обмінно або необмінно вбирати різні тверді, рідкі та газоподібні речовини або збільшувати їх концентрацію на поверхні ґрунтових колоїдів.

У різних ґрунтів вона не однакова. Здатність поглинати речовини з розчину залежить від вмісту у ґрунті колоїдних частинок. Чим більше колоїдних частинок тим краща поглинальна здатність. Поглинальна здатність ґрунту — одна з його найважливіших властивостей. Вона забезпечує і регулює поживний режим ґрунту, сприяє накопиченню багатьох елементів мінерального живлення рослин, регулює реакцію ґрунту, його водно-фізичні властивості.

Види поглинальної здатності ґрунту:

Механічна вбирна здатність — це властивість ґрунтів поглинати з водного або повітряного потоку тверді частинки, розміри яких перевищують розміри ґрунтових пор. Зумовлюється механічне вбирання пористістю і капілярністю ґрунтів, механічним складом і структурою їх. Використовують явище механічного вбирання для замулювання піщаних грунтів, очищення стічних вод тощо.

Хімічна вбирна здатність обумовлена утворенням в результаті хімічних реакцій важкорозчинних сполук, що випадають з розчину в осад.

Біологічна вбирна здатність обумовлена здатністю живих організмів (коріння рослин, мікроорганізми) поглинати різні елементи і закріплювати їх в органічній речовині. Рослинні і тваринні організми у процесі життєдіяльності засвоюють і закріплюють різні речовини, а після відмирання збагачують ними грунт, нагромаджуючи елементи зольного і азотного живлення. За допомогою біологічного вбирання в природі здійснюється біологічний (малий) кругообіг поживних речовин.

Фізична вбирна здатність — здатність ґрунту збільшувати концентрацію молекул різних речовин на поверхні тонкодисперсних частинок. Суть фізичного вбирання (адсорбція) полягає в тому, що грунтові колоїдні частинки завдяки великій поверхневій енергії здатні не тільки притягувати, а й утримувати на своїй поверхні газоподібні і розчинені у воді речовини.

Фізико-хімічна, або обмінна здатність — здатність ґрунту поглинати й обмінювати іони, що знаходяться на поверхні колоїдних частинок, на еквівалентну кількість іонів розчину, що взаємодіє з твердою фазою ґрунту.

Лекція. Правила відбору проб ґрунту. Прилади для відбору проб ґрунту

План

1. Відбір зразків ґрунту на ріллі

2. Особливості відбору зразків закритого ґрунту

3. Прилади для відбору про ґрунту

1. Відбір зразків ґрунту на ріллі

На незрошуваній ріллі зразки ґрунтів відбирають на глибину 20 см.

Маршрутні ходи для відбору точкових проб, із яких складають змішаний зразок, намічають по діагоналі або осі елементарної ділянки паралельно до однієї із її сторін, а при видовжених (прямокутних) ділянках – по осі паралельно довгій стороні. Для складання змішаного зразка роблять по маршруту руху 20 – 40 уколів буром–тростиною. Ґрунт з буру після кожного уколу зсипається в коробку або мішечок. На дуже ущільнених ґрунтах, де буром важко працювати, проби відбирають лопатою (на глибину орного шару). Індивідуальні проби старанно перемішують і відбирають середній зразок масою приблизно 500 г, вилучають з нього великі корінці, рослинні рештки та інші включення і упаковують. Змішаний зразок упаковують у торбинку або коробочку, додають етикетку, на якій зазначено:

назву організації, яка проводить обстеження;

область;

район;

господарство;

номер об’єднаної проби;

дату відбору проби;

прізвище виконавця;

Номер об’єднаної проби повинен відповідати номеру елементарної ділянки.

Якщо в межах елементарної ділянки є дві ґрунтові відміни, то змішаний зразок відбирають з переважаючої. При наявності на елементарній ділянці рівних по площі ґрунтових відмін потрібно відбирати 2 змішаних зразки, при цьому вони одержують номер квадрату з додаванням до другого зразка літери “а”. Якщо ділянки поля дуже відрізняються по кольору і розвитку рослинності, точкові зразки з них не відбирають.

Не можна відбирати зразки поблизу доріг. Необхідно відступити від дороги на 20 – 30 метрів, тому що часто вздовж доріг вивантажують добрива.

Відібрані ґрунтові зразки (за винятком визначення вологості) сушать до повітряно–сухого стану в тіні чи приміщенні, яке провітрюється. Висушені зразки складають в контейнери (ящики) або господарські мішки по 50 – 100 шт і разом з прийомно – здаточним актом відправляють на аналіз до Обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість”. Транспортування в лабораторію вологих зразків не допускається.

2. Особливості відбору зразків закритого ґрунту

Агрохімічному обстеженню підлягають всі тепличні ґрунти зимових блочних, ангарних, весняних під склом і плівкових тепличних споруд. Перед відбором зразків площу теплиць розбивають на елементарні ділянки, розмір яких залежить від типу тепличної споруди та виду обстеження.

Кількість індивідуальних проб для складання змішаного зразку – 25 – 40, глибина відбору ґрунту – 0 – 25 або 0 – 30 см.

Відбір ґрунту в теплицях проводять до поливу або підживлення.

Індивідуальні проби для складання змішаного зразка ґрунту відбирають маршрутним способом по осьовій лінії елементарної ділянки. Місце взяття індивідуальних проб визначають шляхом ділення довжини маршрутної лінії на кількість проб. В теплицях, які не зайняті рослинами (основне обстеження), орієнтиром можуть бути елементи тепличних конструкцій. На площах, які не зайняті рослинами (контрольне обстеження), проби беруть способом “паралельних ходів”, тримаючись рядків. Маса змішаного зразку може бути до 500 г.

В тепличних ґрунтах, інфікованих нематодою, відбір проб ґрунту проводять в останню чергу. Після роботи бур (лопату) ретельно очищають від залишків ґрунту і дезінфікують окропом на протязі 15 – 20 хв. При переході з однієї споруди закритого ґрунту в іншу інструментарій також дезінфікують.

Відбору зразків тепличного ґрунту, що зберігається в кагатах (штабелях) (призначається для завантажування у тепличні споруди) передує розмітка штабелів.

Кагати шириною 8, висотою 1,5 і довжиною 20 – 30 м поділяють на секції масою 10 т. Посередині кожної секції по всій ширині кагату в шести точках відбирають проби з горизонтів 0 – 20, 70 – 90 і 130 – 150 см.

З одержаних 18 проб складають змішаний зразок масою 500 г.

У разі затримки транспортування зразків з господарства до Обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість” їх необхідно зберігати в холодильнику або холодильній камері при температурі не вище +10ºС.

3. Прилади для відбору про ґрунту

Зразки ґрунту для визначення вологості в полі можна брати з ґрунтових розрізів, заздалегідь знявши підсушений - шар товщиною 4-5 см, або за допомогою бура. Існує кілька бурів різних конструкцій (рис. 2.1). Складовими частинами ґрунтових бурів є ріжуча робоча частина, штанга і ручка. До бура додається інструмент для збирання і розбирання, а також пристосування для виймання ґрунту з робочої частини бура. Иллюстрация

Бур занурюють у ґрунт, натискаючи на ручку і обертаючи навколо осі за годинниковою стрілкою. Розпушений ґрунт надходить у робочу частину бура і в ній затримується. Відібраний зразок ґрунту виймають з бура, ретельно перемішують, заповнюють ним бюкс на 2/3 об'єму і щільно закривають кришкою. Відбирати зразок потрібно швидко, захищаючи його від вітру, сонця і дощу. Якщо немає можливості зважити бюкси з ґрунтом безпосередньо в полі, то їх вміщують у спеціальну шафу і доставляють в лабораторію, де зважують у той же день.

Зразки ґрунту для визначення вологості відбирають пошарово залежно від поставленої мети дослідження. Для визначення глибини взяття зразка ґрунту проводять відповідну розмітку штанги бура. Окремі автори рекомендують різну кількість повторень при визначенні вологості ґрунту. Так, С.І. Долгов до глибини 150 см рекомендує триразову, а О.Ф. Вадюніна, З.О. Корчагіна пропонують в орному шарі п'ятиразову, глибше 1 м – триразову повторності.

Лекція. Поняття пор змішані зразки ґрунту. Підготовка ґрунту до аналізу

Для визначення хімічного складу ґрунту і його фізичних властивостей беруть ґрунтові проби (зразки) з місць, однорідних за характером рельєфу, рослинністю та агротехнічним станом. Зразки ґрунту беруть буром, або безпосередньо з ям. На ділянці,яка має рівнинний рельєф, проби відбирають по діагоналі, на не вирівняній – теж по діагоналі, але з кожного елемента рельєфу. Проби беруть з відповідних глибин і з декількох точок, змішують і з кожного змішаного зразка беруть середню пробу масою 1 кг, переносять у мішечок з етикеткою, на якій зазначають графічним олівцем № поля, розрізу, глибину взяття проби, назву господарства і підпис особи, яка брала проби.

Пробу ґрунту, взяту у полі, називають сирим зразком.

Підготовка грунту до аналізу включає:

- порібнення (розминання грудочок),

- висушують до повітряносухого стану. Для цього:

а) зразок розсипають в приміщенні шаром 1,5-2 см на цупкому папері;

б) довести зразок до сухого стану (грунт має бути сухий на дотик), щодня його перемішуючи, сушіння проводити при кімнатній температурі;

в) для захисту зразка від пилу прикрити його під час сушіння папером.

- відбирання рослинних решток,

- просівання крізь сито з отворами до 1 мм, якщо частина ґрунту не пройшла крізь отвори сита, то його слід подрібнити і знову просіяти; треба добиватися повного проходження зразка крізь сито, а не відсівати з нього дрібнозернистої частини, бо однорідний зразок штучно поділятиметься на неоднорідні частини.

Взяття середнього зразку ґрунту (метод квартування).

Після підготовки зразка ґрунту розрівняти його на папері рівним шаром і надати йому форми прямокутника, розділити на чотири частини діагональними лініями, відібрати дві протилежні частини (два протилежні «трикутники»), старанно перемішати грунт, що залишився, і знову розрівняти на папері, надавши йому прямокутника. Повторити попередні операції кілька разів, аж поки на папері не залишиться близько 300-400 г ґрунту; це й буде середній зразок, який пересипають в коробку і вкладають в неї відповідну етикетку.

(Опубліковано : 17 03 2020 р.)

Завантажити

Підготуватися до семінарського заняття з теми «Відбір проб ґрунту. Визначення поглинальної здатності ґрунту»

Запитання для проведення семінарського заняття

1. Охарактеризувати механічний склад ґрунту, назвати типи ґрунтів в залежності від вмісту піщаних та глинистих часточок.

2. З чого складається органічна речовина ґрунту. Що таке гуміфікація та гумус?

3. Що являють собою колоїди ґрунту?

4. Розкажіть про ґрунтове повітря, його склад та значення.

5. Що таке кислотність ґрунтового розчину, від чого вона залежить?

6. Що відносять до живих організмів ґрунту?

7. Дайте характеристику воді в ґрунті. Яка вона буває та від чого залежить вологість ґрунту?

8. Розповісти про поглинальну здатність ґрунтів та її види.

9. Назвіть правила відбору проб ґрунту для аналізу.

10. Розкрити суть вагового методу визначення вологості ґрунту.

Примітка: для підготовки використайте лекційний матеріал та матеріал лабораторно-практичних робіт

Викладач Ледень С. М.